Фокін Вітольд Павлович (1932) – видатний український інженер, організатор виробництва, економіст і державний діяч, кандидат технічних наук, народний депутат СРСР двох скликань від Лисичанського національного виборчого округу (міста Лисичанськ, Первомайськ, Сєверодонецьк, Попаснянський район Луганської обл.) у 1985-1991роках, президент Міжнародного фонду гуманітарно-економічних зв’язків України та Росії. Закінчив Дніпропетровський гірни­чий інститут (1954), працював у Ворошиловградській області (сучас. Луганська) начальником дільниці шахти “Центральна-Боковська” Луганської обл. (1954-1957), головним інженером та начальником шахтоуправління в м. Боковоантрацит Луганської обл. (1957-1963), заступником начальника комбінату “Донбасантрацит” (м. Красний Луч), керуючим трестом “Первомайськвугілля” (м. Первомайськ), директором комбінату “Ворошиловградвугілля ” (м. Кадіївка, сучас. м. Стаханов), директором комбінату “Свердловантрацит” в м. Свердловськ (1963-1971), начальником відділу Держплану УРСР (1971-1972), заступником та першим заступником голови Держплану УРСР (1972-1987), головою Держплану УРСР (1987-1990), останнім керівником уряду УРСР – головою Ради Міністрів (1990-1991) та першим керівником уряду незалежної України – Прем’єр-міністром Кабінету Міністрів (1991-1992). Уродженець села Миколаївка (сучас. Новомиколаївський район Запорізької обл.).